Менопауза

Ризик подагри у жінок зростає після менопаузи через гормональні зміни, які впливають на метаболізм і виведення сечової кислоти. Естроген має урикозуричний ефект, що означає, що він сприяє виведенню сечової кислоти через нирки. Із зниженням рівня естрогену під час і після менопаузи цей захисний ефект зменшується, що призводить до підвищення рівня сечової кислоти в крові. Крім того, жінки в постменопаузі можуть зазнавати змін у складі тіла, включаючи збільшення вісцерального жиру, що пов'язано з інсулінорезистентністю і може сприяти гіперурикемії. Показано, що гормонозамісна терапія (ГЗТ) впливає на ризик подагри, хоча взаємозв'язок між ними є складним. Велике проспективне дослідження, опубліковане в JAMA Internal Medicine, показало, що у жінок у постменопаузі ризик подагри був значно вищий порівняно з жінками у пременопаузі, і цей ризик збільшувався з кількістю років, що минули після менопаузи [1]. Інше дослідження, опубліковане в Arthritis Research & Therapy, продемонструвало, що постменопаузальна гормональна терапія була пов'язана з нижчим ризиком подагри, що підтверджує захисну роль естрогену [2]. Ці висновки підкреслюють важливість моніторингу рівня сечової кислоти та факторів ризику подагри у жінок у період менопаузи.